STANDARD

Цей проєкт — це кофі-шоп у Києві, розташований неподалік станції метро Дарниця. Простір має площу всього 45 м² і знаходиться на першому поверсі типової панельної багатоповерхівки. Коли я вперше потрапила на об’єкт, переді мною були дві окремі кімнати та каналізаційні комунікації, які проходили просто посеред більшого з приміщень. Було очевидно, що це колишня квартира, яку ще до нас частково адаптували під комерційне використання невідомого призначення. Серед переваг — великі панорамні вікна у фронтальному приміщенні, від стелі до самої підлоги, які миттєво задали настрій усьому простору. Побачивши це приміщення разом із замовником, у нас обох одразу сформувалося базове бачення майбутнього планування. Концепція та бачення клієнта Починаючи роботу над кав’ярнею, я не можу абстрагуватися від особистості замовника, контексту району, цільової аудиторії та конкурентного оточення. Для мене дизайн — це логічне продовження глибокого аналізу. Саме тому після дослідження локації разом із замовником та графічним дизайнером народилася виважена, обґрунтована концепція. Ми чітко відчули: району бракує спокійної, стильної кав’ярні, яка виглядає дорого, але не кричить про пафос. Вона мала бути ніжною, стриманою, інстаграмною, з ноткою яскравості та високими стандартами обслуговування й приготування кави. Замовник — експерт із великим досвідом у кавовій сфері. Його пріоритет — безкомпромісна якість. Я відчувала його чіткість і професійність, і лише злегка додала «instagramності». Він згадував, як починав баристою і як любив місце біля великих вікон з мішками — воно завжди було зайняте. Цей образ він хотів відтворити в новій кав’ярні. Ще одним важливим завданням було створити максимально зручний бар для команди, з дотриманням усіх технологічних вимог. Ми також вирішили: перший зал буде фотогенічним, більше для швидких візитів та красивих фото. А от заднє приміщення — простором для довгих посиденьок, спокійних розмов і роботи з ноутбуком. Замовник прагнув охопити всі можливі сценарії: панорамні місця біля вікон, зони для селфі, пар, фрилансерів і великих душевних компаній. Деталі, архітектура простору та процес створення дизайну Усе почалося з малого — з плиткового патерну. Побачивши його, я відразу відчула, що він ідеально пасує цьому простору. Замовник теж погодився, і саме з нього почала формуватися візуальна мова інтер’єру: округлі світильники, хвилясті дзеркала, стримані штори, лаконічні стільці — усе ніжне, але функціональне і чітко-графічне. Коли ми вперше зайшли в приміщення, на стінах була чорнова штукатурка саме того відтінку, який зараз ви бачите на фото. Цей колір настільки запав нам у душу, що ми вирішили залишити його як є. Бюджет був дуже стриманим. Але навіть за таких умов — із довірою замовника та увагою до деталей — можна створити «вау»-ефект і зберегти якість. Наприклад, ми не знайшли готових цікавих столів у потрібному стилі та ціновій категорії, тому більшість з них я розробила індивідуально — спеціально для цього проєкту. Стільці з IKEA стали меблевою базою — ніжним фоном для незвичних столів. Цікавий текстиль для м’яких меблів також урізноманітнив простір і додав йому тепла. Зелені крісла з хутра стали улюбленим місцем відвідувачів. Усе сталося саме так, як і хотів замовник.