SEMEREY

Квартира знаходиться на четвертому поверсі старого будинку 1905 року, в історичній частині Києва. Приміщення є дуже світлим — усі вікна виходять на одну сторону, у тихий зелений двір, світло вільно проникає до квартири. Через загальний стан будинку об’єкт потребував серйозної реконструкції. Під час демонтажу ми з’ясували, що перекриття зіпсувалося, і необхідна заміна підлоги, а у стінах були виявлені великі тріщини.

Наша клієнтка — молода дівчина, яка працює у модній індустрії та щодня оточена красою. Естетика має особливе значення в цьому проєкті, і дизайн був розроблений повністю під запит клієнтки. Оскільки вона полюбляє Париж, перед нами стояла задача створити відчуття старовинних апартаментів. При цьому, ми прагнули не копіювати прийоми «паризького шику», не використовувати орнаментальну ліпнину та інші очевидні елементи, відмовившись від прямолінійного цитування цього стилю. Ми змістили акцент на природні фактури, комбінацію м’якості та рішучих деталей, загальну легкість простору та витонченість нюансів.

Через стан конструкції будинку, квартира потребувала реконструкції, укріплення перекриття та стін. Старі внутрішні стіни, виготовлені з дерева, постраждали від вологи та паразитів, тож нам довелося повністю їх знести. Паркет також було демонтовано — ми створили зварну конструкцію на полу та залили її бетоном. Ми зміцнили балкон, а стіни скріпили спеціальними шпильками, стягуючи між собою опорні конструкції.

Під час проєктування ми звернулися до класичної схеми організації простору — анфіладного планування. Оскільки квартира є односторонньою, а балкон знаходиться у протилежному кінці від входу, ми вирішили створити довгий та функціональний коридор. Коридор вмістив у себе вхідну гардеробну, гостьову вбиральню та пральню. Кухню ми розмістили біля входу до вітальні, а шафа з холодильником та духовкою стала самостійним елементом цього простору. Нам вдалося уникнути стандартних прийомів сучасної організації кухонної зони, коли всі елементи вбудовуються в стіни. З вітальні через подвійні двері видно спальну кімнату, а ванну у спальні відокремлює скляна перегородка. В кінці анфілади завжди розміщується приватна зона, і у нашому випадку це — ванна кімната. Таким чином, уся жила частина квартири вийшла світлою та просторою, а завдяки анфіладному плануванню приміщення пов’язані між собою та «перетікають» одне в одне. Сповнений повітря простір візуально збільшує об’єм квартири.