«Дім, що залишається»

Цей будинок у Ясногородці створювався для пари, чиї діти вже виросли. Замовникам був потрібен простір для нового етапу життя - спокійний, теплий, зручний у щоденному користуванні й такий, що не втратить актуальності через кілька років.

Перший поверх площею близько 64 м² об’єднує кухню-вітальню, спальню, санвузол, передпокій, коридор і технічне приміщення. Сходи ведуть на мансардний рівень. Планування побудоване просто й логічно: спільна зона стала центром дому, а спальня розташована окремо від основного руху.

У кухні-вітальні поєднані приготування їжі, спільні вечері, відпочинок і зустрічі з близькими. Темне дерево кухонних фасадів та меблів додає глибини, а світла підлога, теплі стіни й природне освітлення зберігають відчуття легкості. Камін створює додатковий сценарій для повільних вечорів, а яскраве крісло стає емоційним акцентом у стриманій палітрі.

Одним із головних декоративних рішень стала фактурна штукатурка з м’яким градієнтом і рослинним малюнком, нанесеним через трафарет. Орнамент проявляється по-різному залежно від освітлення, нагадуючи тіні гілок на стіні. Так природний мотив з’являється в інтер’єрі делікатно, без буквальності. Спальня вирішена у теплих нейтральних відтінках. Дерев’яні панелі, м’яке узголів’я, світлий текстиль і фасади з плетеними вставками створюють камерну й тактильну атмосферу. Приглушений зелений використано локально, щоб додати глибини, але не перевантажити простір.

У санвузлі складну геометрію під сходами використали для пральної зони та зберігання. Світлий керамограніт поєднано з оливковою плиткою, орнаментальною підлогою та кольоровими акцентами. Передпокій організований компактно: вбудована шафа, дзеркало, консоль і місце для взуття.

«Дім, що залишається» - це інтер’єр не про швидкі тренди, а про світло, природні матеріали, зручність і відчуття спокою. Дім, який може змінюватися разом із мешканцями, не втрачаючи свого характеру.