Ідентичність

Проект про те як речі, традиції та цінності минулого знову стають новими та актуальними. Переосмислення класики та Українських традицій в інтер’єрі нового будинку. Моя робота над інтер’єром триповерхового будинку почалась після зведення стін та перекриття. Кожен поверх має скромну площу і вузький коридор. Через таку особливість планування і браку площі на першому поверсі віталбню розміщено на третьому поверсі і вона дістала назву світлиця. Історично світлицею називали верхнє приміщення, головну кімнату української оселі, горниця, вітальня. Я зробила мікс старого і нового. Тут поєднані авторські керамічні вироби, автентичний український тканий текстиль, класичні меблі та моя авторська сучасна картина. Я зібрала колекцію кераміки від авторів Львова, Київщини та Івано-Франківщини, в тому числі роботи кераміста Ольги Безпалків (Львів) та гончара Володимира Довгана (Київщина). Столітній куфер (скриня) з Івано-Франківщини спеціально куплений для цього дому. Декоративні подушки зшиті з традиційної верети, і з української плахти, яку колись одягала господиня цього дому, тим самим ми подарували нове життя для речі, яка має пам'ять особисто для господині. Чудове українське ткане полотно стало особливою родзинкою на подушках червоного дивану вітальні. На традиційні і родинні свята в будинку буде збиратись вся родина – діти і внуки господарів. Для них на другому та третьому поверсі передбачені спальні. Загалом в будинку три спальні. Центральне місце будинку займають сходи з металевою основою. Ковані перила та литі декоративні деталі додали особливої ажурності та ритму в коридорі. Портрети українських поетів я малювала сепією спеціально для цього інтер’єру, на їх створення надихнули спогади про дім дідуся і бабусі. Я вірю що речі з історією в сучасному інтер’єрі завжди актуальні.